отуманювати

-юю, -юєш, недок., отума́нити, -ню, -ниш, док., перех., розм.

1) тільки 3 ос. Те саме, що затуманювати 1).

2) перен. Притуплювати, затемнювати свідомість кому-небудь; дурити. || Позбавляти можливості правильно сприймати, оцінювати дійсність.

3) перен. Викликати стан запаморочення; запаморочувати, п'янити.